У кожного осінь своя…
У когось духмяна і тепла.
Тривожна й холодна моя,
Похмура, сумна, невесела.
За вікнами дують вітри,
Ночами мороз пробирає,
Ще й ворог всю душу ятрить,
Життя у людей забирає…
Без світла, тепла, без води
Йде осінь під градом снарядів,
З тяжким почуттям гіркоти
Чекає сумних снігопадів.
У кожного осінь своя:
Щаслива, спокійна, вродлива…
В бентежнім мовчанні - моя:
Розпачлива, ревна, мінлива…
Іде моя осінь в сльозах,
У ранах, та з вірою в серці,
Що ворог заплатить за жах
І подихи лютої смерті.