Знаемо мало

Галина Чехута
Знаємо мало

У кожного думки є про любов,
Та ми про неї знаєм дуже мало.
Можливо, це відлуння молитов,
А, може, жовте листя, що опало…

А, може, це густий пухнастий сніг,
Що падав цілу ніч, аж до світанку,
Чи пісня, чи щасливий щирий сміх,
Чи вітер, що повіяв у фіранку?

А , може, що кохання - це сльоза,
Це те, про що завжди благало серце,
Чи теплий дощ, чи неба бірюза,
Чи радістю наповнене джерельце?

Хто знає? Може, це дитинства зов,
Зірки у небі чи травневі ночі?
На жаль, ми мало знаєм про любов…
А золото - не все, що бачать очі…