Тепло давно покинуло,
Дощить, летить листва.
А літо, наче згинуло,
Тепер - нові дива…
Тепер всі примхи осені
Виконують вітри,
А хмари набурмосені -
Немовби у чадрі.
Морфея царство звабливо
Блищить, як часоліт…
На зови снів покірливо
Іде розкішний світ…
Там образи прекрасного
Навіють літній рай:
І зблиски сонця ясного,
І гомінливий гай.
Звучатимуть молебнами
Поривчасті дощі,
Мотиви літа теплого
Будитимуть в душі…