Догоряє день
Жовте листя злітає
І додолу летить,
Тихо день догоряє,
І темніє блакить.
Сонце котиться стрімко
За високі горби,
День приховує швидко
Всі осінні скарби.
Темна ніч сповиває
Сплін, мінор та журбу,
Місяць вмить починає
Серед хмар ворожбу.
Таємничі зернинки
Палахтять вдалині,
Наче ясні жаринки
Миготять в бистрині.
Вабить річки дзеркальність,
Кличе в теплі літа,
Де залишились юність
І палкі почуття…