Летять, курличуть в небі журавлі,
Журлива пісня лине над землею,
Зникає клин в далекій сірій млі,
Прощаюсь з ними, начебто з ріднею…
Кружляє у повітрі жовтий лист,
Нагадує, що в розпалі вже осінь,
Чарує і бентежить падолист,
А я дивлюсь на срібло у волоссі.
Розкішна і хвилююча пора,
У сяєві бурштину вся природа,
Чарує очі золотистий рай,
Та смутком огортає прохолода.
Горять рубіном грона горобин,
Намистами виблискує калина,
Та зимний подих чути з верховин,
Ще трохи і повіє хуртовина…
Останнє листя вітер обірве,
Зима накриє снігом все убрання…
І тільки уві снах все оживе,
Розбудить, наче сонце, спозарання…