РІЗНІ
Війна трива з прадавніх пір,
З Горохового царювання.
Це — цивілізаційний спір,
Світоглядне протистояння.
Б'ємось так довго з двох сторін,—
Мов вже не можем поодинці.
Але ми різні від корінь:
Ми русичі, а ті — ординці.
Ми навіть бачим навпаки,
Бо з різних дивимось позицій:
Ми козаки, ті — кріпаки,
Ми європейці, ті — азійці.
Ми в черевиках, ті — в лаптях,
В нас свита, в тих — куфай на ваті.
В нас різне світосприйняття:
Ми щирі, ті — злодійкуваті.
Інстинктам дикої орди
Вони не взмозі дати раду,
І з власних первісних годин
Лиш крадуть, крадуть, крадуть, крадуть...
Вже нашу назву узяли
Із нами злитися в зусиллях,
Та вимовити не змогли,
І кажуть замість "Русь" — "Росія".
Вже забрехалися ущент,
Блукають у брехні, як в хащі.
Але є ще один момент:
Ми — працьовиті, ті — ледащі.
Ми все будуєм, орем, жнем,
Щоб мати добрі паляниці,
А ті — пиячать день за днем,
Бо ми творці, а ті — п'яниці.
Єднаємось в скрутні часи,
Бо предків заповітам вірні.
А ті — давай по нас гасить,
Бо кровожерні, ми ж — сумирні.
Вони несуть суцільне зло,
Й неперевершені в нахабстві.
І що б між нами не було,
Ми — вільні, ті — весь час у рабстві.
Вчимося ми — щомить, щобіль,
Тим — лінь граніт науки гризти;
І навіть в війнах різний стиль:
Ми — воїни, ті — терористи.
Війна буя, мов водограй.
Та не вдавайтеся у хибне:
Ми захищаємо свій край,
А тим — лише чуже потрібне.
Ми захищаємо свій край,
Бодай з все-світової зброї,
Але як смислами не грай, —
Ті — окупанти, ми — герої.
І якщо факти беремо, —
Ті — боягузи, ми — завзяті.
Ми, українці, стоїмо
На варті всій цивілізації.