Наостанок

Князев Дмитрий
Тихо-тихо,ніч рахує зорі!
Іззовні ми щасливі
А всередині прозорі
Минуло стільки часу
Та мабуть ціла вічність
Мої вірші втрачали
З кожним роком романтичність
Я на папері залишав
Всі почуття ,до тебе
Та ти приходила у снах
Все кликала до себе
І знову доля нас звела
Сердець таємна змова
Між нами тиха сповідь душ
А не розмова...

Ми наостанок зустрінемо ранок
Тільки удвох,тільки удвох
Романтична вечеря і в обіймах
Світанок.Сердець наших танок

Тихо-тихо,ніч рахує зорі!
Цілуй мене,як вперше
Стискай мене до болі
Минуло стільки часу
Живемо без ілюзій
З тобою не коханці
І навіть вже не друзі
"Жили закохані човни
Та їх настигла злива
Які по течії пливли
А доля так мінлива
І все рясніше падав дощ
Тягнув їх вир під воду
Він не забрав у них життя
Лише свободу..."

Ми наостанок зустрінемо ранок
Тільки удвох,тільки удвох
Романтична вечеря і в обіймах
Світанок.Сердець наших танок

            08.10.22