Мої вірші з'являються на світ
З дощів і снігу, з квітів і туманів,
Живуть на луках, наче первоцвіт,
Летять на крилах мрій до океанів.
Мов зерна, з неба сиплються слова,
На хмарах дощових чекають осінь,
Буває, що стікають, як сльоза,
І сяють, як на травах чисті роси.
Мої вірші не вибирають час,
Вони приходять вдень і на світанку,
Вночі лунає їхній впертий глас
І вечорами рветься у фіранку.
Ростуть рядки, як у лісах гриби,
А я збираю їх, несу в катрени,
Як найцінніші речі чи скарби,
Повторюю постійно, як рефрени.
Плекаю кожне слово, як дитя,
Дбайливо підбираю кожну риму.
В моїх віршах живе моя душа,
Я чую її пісню невтолиму…