Ворона

Галина Чехута
На ліхтарі ворона
Сидить і щось чекає.
Чи, може, ця мадонна
Когось оберігає?

Чи все-таки сумує,
Бо непривітний ранок,
Та біль в душі тамує
І мріє про сніданок.

Сидить і поглядає
Ворона на синичок
І зрідка їм киває
І каркає скептично.

А може, це ворона
Зиму вже виглядає,
Бо в неї ж телефону,
Як у людей, немає.

Ото й сидить, міркує,
Чи збудуться прогнози,
Хто взимку нагодує
У сніг та у морози.

Все до дрібниць потрібно
Обдумати вороні,
Щоб діяти несхибно,
Весну зустріть не в схроні.

На ліхтарі ворона
Сидить, як на припоні,
Якби була корона,
Здалось би, що на троні…