я покохав

Медведчук
Я шукав синіх птиць, тих що пташкою щастя зовуть
Та в дорогах захованих літ, я збивався , міняючи курс 

Жив за правилом, лиш одного
Торкатись тіла , але не душі
Та промінявши свій тихий, спокійний сон
Бігав по кругу, у лабіринтах глуші

Брати очі чиї та й не до вдач життя
Вино шумує під звук кабаків
Де хто співає , б’є морду
Хтось розбиває серця

Все загалом як завжди
Крутилася думка, щоправда я не радів
Жив собі , як було
Без лишніх обертів, з купою давніх гріхів

Вечір постукав у двері, сів на порозі та замовчав
В погляді сонця за обрієм, під стук мого серця 
Я дочекався тебе та покохав

Цілуй мене,  допоки темно
Поки сіяє місяць нам у вікно
Під вій сирен, під бій сердець шалений
Закрий собою все що було «до»

Сіяє промінь на твоїх устах
Ти босоніж біжиш у білосніжне ліжко
Притиснувшись рукою водиш по моїх рубцях
Адже раніше жив я нальоту, не помічаючи часу. Навіть занадто швидко

Нехай мене чекає чорт, нехай ідуть дощі з вогню , стає усе , впаде метеоріт ,нехай затягне землю лід- зупиниться земля ..
Я вбережу тебе й наші серця