* * *
Меня с младенства любят все деревья
И понимает бузинОвый Пан,
Зачем, в сплошных хрустальных каплях, верба
Мне: «Здравствуй!» – прошептала свозь туман.
Зачем леса меня заждались снова,
На щит вздымая солнце и зарю.
Я их люблю, их понимаю слово
И с ними так же, молча, говорю.
* * *
Мене ізмалку люблять всі дерева,
і розуміє бузиновий Пан,
чому верба, від крапель кришталева,
мені сказала: "Здрастуй!" - крізь туман.
Чому ліси чекають мене знову,
на щит піднявши сонце і зорю.
Я їх люблю. Я знаю їхню мову.
Я з ними теж мовчанням говорю.