Батьківська хатина, там під осокором
яку я побачу, мабуть вже не скоро
там, де розділяла гребля два ставка
а у мене доля не абияка.
За селом жовтіє в степу золотарник,
а біля дороги видніє чагарник,
як вийду я в поле, гляну на село,
там моє дитинство в спогадах пройшло.
Через дике поле тягнеться дорога
де в селі з батьками жила недотрога,
до якої в гості, я колись ходив,
а зараз не знаю, через що любив.
Так і залишилось в повітрі питання
на колишні мрії та на сподівання