Вiкна

Карнилгор
У яскравій кімнаті, подалі від вікон,
Я сиджу і боюся вимкнути світло.
За вікном, ймовірно, листя рве вітер,
Але все це надворі, а тут - непомітно.

Я не бачу той двір - у вікні лише Я -
Віддзеркалення сірих згаслих очей.
Та чи є за вікном якесь інше життя,
Де тебе я побачу у світлі алей?

І як вимкну я світло, чи побачу я двір,
Або ж морок той буде зі мною довіку?
Чи чекатимеш ти у вогнях ліхтарів,
Поки я відшукаю у темряві світло?