***
Я хотел бы упасть в этот снег,
что потоком несет нас всех.
Чтоб, как фон, лег он в свете ночном,
глубокий, точно псалом.
Я хочу завернуться в эти поля,
чтобы щедрая их земля
зачернела в моей груди,
как становятся океаном дожди.
Пусть проснется она в полумраке ночном,
и вглядится в тишь за окном -
не блеснет ли во тьме вода.
Я любил бы ее и тогда.
Стебли тайной речи ночной.
У нее столько было со мной.
Я отдал бы слова свои
тому, кто скажет ей о любви.
Я хочу ощутить начало конца
по тревоге ее лица,
пусть следы ее скроет снег,
тот, в который упасть бы мне.
с украинского перевел А.Пустогаров
+ + +
Я хотів би впасти колись у цей сніг,
щоби він потоком збивав із ніг,
щоби він лежав опівнічним тлом –
глибокий, наче псалом.
Я хотів би вгорнутися в ці поля,
щоби чорна земля, родюча земля
стала частиною моєї душі,
як стають океаном дощі.
І коли б вона прокидалась вночі
і вслухалася в тишу за вікнами, чи
видивлялась світло в темній воді –
я б любив її і тоді.
Потаємної мови нічне стебло.
У нас із нею стільки всього було,
що я охоче віддав би слова свої
тому, хто любить її.
Я хотів би відчути початок кінця
в насторожених рисах її лиця,
в темряві, що ховає її ходу,
в снігові, на який упаду.
(2016)