малює ранок iз роси й туману
химернi тiнi болю та омани,
а вiтер щось пророчить неминуче -
гiркi його пророцтва та колючi...
нараз вони для чогось верховодять
i там де тiнь, й де сонце сходить -
в жаркiй пустелi та в дощi понурiм,
плекаючи морськi нестримнi бурi...
щось надиха на створення парсуни,
чи то гiркий полин, чи долi струни...
жбурни зi скелi непомiтний камiнь,
а вiн тобi гучним вiдлунням, - Amen...
то ж прийде день жаданий неминуче -
з цим устремлiнням резонують кручi...
18.08.2022