Я знаю,що ти борониш Країну,
Що в серці цвіте і зростає навік.
Молюся за тебе,як можу,єдиний,
Бо знаю,що дійсно ти ЧОЛОВІК.
А ти захищаєш душею та тілом,
Бо тут ;; відчуваєш,як Ненька болить.
Змогла,то дала тобі б такі крила,
Щоб ворога було розбито у мить.
А ти навпростець.Навіть я відчуваю:
Бо як же здригається наша Земля.
Коли супостат із не рідного краю
Нищить коріння й ломає гілля.
А ти за Свободу,за Правду і Волю,
Палаєш і з вірою в серці ідеш.
І віриш,бо сам обирав тоді Долю,
А зараз із гідністю все це несеш!