***

Ніби тихо , ніби сумно
Пропливає за вікном
Поле вистигле. Безшумно
Плине літо полином
Ніби складно, ніби просто
В сні розгледіть далечінь
Відчуваєм  дуже гостро
Біль прийдешніх поколінь
Потяг з Києва до Львова
Відбуває кожен день
І обличчя так знайомі
Не знайомились лишень
На столі забута книга
В ній увесь дитячий світ
Зачарована інтрига
І фантазій буйно цвіт
Потяг з Києва до Львова
Пригальмовує в полях
Пелерина серпанкова
Огортає його шлях
На столі забута книга
В небі жайворон співа
А тривога мов застигла
Розливається в поля.