Душа втомилась від жахіть війни …
В тривогах смертних потопає літо …
А ворог відібрав спокійні сни, -
Я ж просто хочу жити і радіти!
Що твориш ти, безжалісна війна?
Стоїть країна у страшних в руїнах ,
Страждання чашу п’є вона до дна…
Я ж просто хочу обійняти сина! …
Змінився всесвіт весь в ту ніч страшну ,
Як постріли ворожі землю вкрили.
Зупинить хто безглузду цю війну?
Я ж просто хочу , щоб душа вціліла!
Чим висушити сльози на очах ?
Як втішити заплакану сирітку ?
Прогнати як з душі пекельний жах?
Я ж просто хочу, щоб всміхались дітки!
Кровить роздерта рана і пече,
Я знаю: біль припиниться не скоро …
І хто підставить втомленим плече ?
Я ж просто хочу , щоб скінчилось горе!
…
Тебе благаю , Господи , поглянь
Як плаче Україна, серцю мила!
Сам визволи від смерті і страждань,
Зціли, ущент розбиті, віри крила!
~ДЛВ~
06.07.2022