Слова, привычные в употребленье,
Мне не хотелось бы вставлять в стихи.
Но, как растут в овраге лопухи,
Слова расхожие – в стихотворенье.
Карандашом чтоб быть в руке Господней,
Ищу слова, чтоб были в самый раз.
Я вслушиваюсь пылко в точность фраз,
Чтоб так лились, как водопад природный.
Так помолчать хочу я потаённо -
В молчании, чем в клятве, выше суть.
Науку это я в себе несу,
Но нет – вдруг поучаю монотонно.
И дальше жизнь идёт обычным ходом –
Мне мудрость почерпнуть бы у природы!
26.06.2022
Слова...
Маргарита Метелецкая
http://stihi.ru/2022/05/25/4896
Слова, натомлені щоденним вжитком,
Не хочеться втискати у рядки,
Але усе виходить навпаки -
Замуленим рутиною відбитком...
Олівчиком щоби в руці Господній -
У снах шукаю те, що чути б ввіч...
Вдивляюсь та вслухаюсь в кожну річ,
Щоб злитися у повені природній...
І хочеться зачаєно мовчати -
Знаття в мовчанні більше, ніж в клятьбі -
Науку цю загадую собі,
Та вмент узнов...прохоплююсь повчати...
Отак тече життя звичайним тором -
І бачу - мудрості навчусь ...нескоро...