Война обнулила все то, чем я жила я,
Что сердцем любила, что жизнь мне дала.
Мне кажется, что я теперь не живая,
Война все спалила и выжгла дотла…
Любимое прошлое кануло в Лету,
Весь мир перевернут, и нет больше сил…
На всем враг оставил кровавые меты,
Безжалостно в родину жало вонзил…
И после войны уж не сложатся пазлы,
Погибших людей невозможно вернуть…
Надолго рыданий удушливых спазмы
У всех, кто сумел пересилить войну…
А годы, как мысли, а мысли, как годы,
Листать украинцам, не перелистать…
Дома восстановят, отстроят заводы,
Но ненависть в душах все будет пылать…
Оригинал:
Вiйна обнулила
Галина Чехута
Усе, що було, все війна обнулила.
Що серце любило, чим доля жила.
Без жалю всю душу війна обпалила,
Усе відібрала поборниця зла.
Навіки минуле все кануло в Літу,
Не буде ніколи вже так, як було.
Відбила війна закривавлену міту
На всьому! Залишила в серці жало.
У час повоєнний вже пазли не скласти:
Не можна вернути загиблих в боях.
І спогади довго, немовби баласти,
Вогнем відібиватися будуть в серцях.
Ще довго думки будуть миті гортати,
Згадають ворожий нестриманий сказ.
Залишиться в пам'яті щем від утрати,
Сліди безнадії розбудять не раз.