Плыви, рыба, плыви...

Сергей Жадан
Плыви, рыба, плыви,
острова эти - твои,
это твоя трава и
она твоя рулевая…
Правит тебе маршрут,
шьет тебе парашют,
И выпасает тебя глубОко
рядом со стрежнем потока.


Эти зеленые звезды горьки,
падают в устье реки.
Тебе твоя рулевая
слова говорит, направляя:
это причал твоих снов
рядом с лодками рыбаков,
это вот ночь, это поток,
смерть моя это приходит в срок.

Жизнь - тишина и смех,
хватит ее на всех.
Хватит, куда ни плыви.
для каждой моей любви.
Так что, рыба, лети.
знаю тут все мосты,
порты и маяки,
делаю все вопреки.

В этих словах изначально
лишь чудеса и тайны,
исповедь только и пост
средь утонувших звезд.
Люби, рыба, давай,
путь безнадежно, пускай,
пусть и надежды нет,
радуйся боли в ответ.

Любовь стоит всего,
стоит страдания твоего,
стоит твоих разлук,
злости и мук.
Стоит морей и тверди,
буйств твоих и милосердий.
Даже жизни стоит любовь твоя,
про смерть уж не говоря.

с украинского перевел А. Пустогаров

***
Пливи, рибо, пливи –
ось твої острови,
ось твоя трава,
ось твоя стернова:
править твій маршрут,
шиє тобі парашут,
пасе тебе в глибині
при своєму стерні.

Коли зелені зірки
падають в гирло ріки,
тоді твоя стернова
промовляє слова:
це ось – мої сни,
це – рибальські човни,
це – ніч, це – течія,
це – смерть, певно, моя.

Життя – це тиша й сміх.
Його стане на всіх.
Його вистачить всім –
всім коханням моїм.
Тому лети, рибо, лети –
я знаю всі мости,
знаю всі маяки,
роблю все навпаки.

Лише твої слова,
лише таємниці й дива,
лише сповідь і піст
в одному з портових міст.
Кохай, рибо, кохай,
хай безнадійно, хай,
хай без жодних надій –
радій, рибо, радій.

Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть