Вони укрились від війни
Під надійні,сильні крила Божі.
Досі і не думали вони,
Що їм Бог хоч в чомусь допоможе.
А почувши гомін від гармат
Й танків слід на землях плодорідних
І ворожий стукіт в двері хат,
Стали перед Богом на коліна.
Недарма в народі прислів є
"Як тривога так іди до Бога"
Він завжди всім руку подає
З темряви виводить на дорогу.
Так!Не остання Він надія,
А єдина несумнівно для усіх.
Хто Йому своє життя довірив
Має спокій і найкращу із доріг.
В люблячих Його обіймах,
Всі як пташенята у гнізді,
Почуваємося ми надійно
Так було і буде вже повік!