Украина, родимая мама моя!
Хоть теперь не в твоём милом крае,
Вижу в небе я: снова восходит заря
И курлычет настойчиво аист.
Вижу тучные нивы, богата земля,
Вот под солнцем подсолнухи млеют,
Милый аист красиво расправил крыла
И несёт твои помыслы, рея.
Белокрылые птицы над краем летят,
Пусть развеется злое ненастье,
Пусть твой путь простирается долог и свят,
Пусть твоё улыбается счастье!
Пусть наполнятся благом людские сердца,
Пусть ужасная минет година,
Пусть от счастья улыбки не сходят с лица,
Возрождается пусть Украина!
Пусть же снова взойдёт над страною заря,
Пусть звучат все творенья Тараса!
Белый аист приносит детишек не зря!
Пусь цветёт край родной в мире ясном!
09.06.2022
Евгения Рупп
http://stihi.ru/2022/06/11/6956
Україно, ріднесенька ненька моя!
Хоч тепер я від тебе далеко,
Бачу в небі твоїм сходить нова зоря
І завзято курличе лелека.
Бачу луки барвисті твої і поля,
Жовтий сонячник листячко гріє,
І лелека свої розправляє крила,
Щоб рознести на них твої мрії.
Над садами летять білокрилі птахи,
Хай розвіється злеє ненастя,
Хай позначаться всі твої світлі шляхи
Й посміхнеться тобі твоє щастя!
І нехай багатіють людськії серця,
Все ж в минає та темна година,
І щасливі прокинулися почуття,
Щоб відроджувалась Україна!
Над Вкраїною сходить чудова зоря,
Сіють щирість творіння Тараса,
І лелека свої розправляє крила,
Він упевнений в вірності шляху!