Літературний переклад вірша словацької поетеси Маші Халямової "Сокира в лісі" (Sekera v lese)
Наш ліс веселий, запашний,
Такий іскристий був і милий,
Розкішний, сильний, молодий…
О, як його ми всі любили!
Та ось сокири звук стальний
Почувся раптом на узліссі.
Бентежний тріск - і на траві
З'явились крапельки живиці.
Пішли ми прогулятись в ліс,
А там кривавились дерева.
Душа не втрималась від сліз,
Відчувши гострий біль серцевий.
Рівнина гола і німа…
Не шелестить зелене листя…
Меланхолійна і сумна
Картина у імлі зависла.
Згадалось, як колись дітьми
Від сонця бігли в лісосмугу…
……
Додому повертались ми,
Несли у грудях біль і тугу…