Ис.45:22 Ко Мне обратитесь, и
будете спасены, все концы земли, ибо
я Бог, и нет иного.
***
Біль війни, серця в тривозі.
Бомби падають дощем.
Маріупольці в облозі .
Зруйнували Бучу вщент.
А в Херсон ввійшли чужинці…
І хоч скрутно нині нам,
Чинять опір українці
Ненависним ворогам.
Коли бачиш біль країни
Гнів обурює сповна:
«Руки геть від України!
Батьківщина в нас одна».
Від «братів» летять «гостинці».
Хто бажає в руській рай?
На колінах українці
Просять Бога за свій край.
І хоч полум’я над краєм,
Всім би визнати давно,-
Ми чужого не бажаєм
І своє не віддамо...
«Отче наш, помилуй, Боже!», –
Чути крик людських сердець…
Якщо Бог нам допоможе, –
Ворогам прийде кінець.
***