Літературний переклад вірша словацької поетеси Маші Халямової "Мajova"
У місті моєму
багато костелів,
красивих, розкішних,
до самих небес!
Із скелі, із мармуру
висяться вежі,
вінчає їх гордо
розмашистий хрест.
А ми вздовж костелу
із милим гуляли,
дивились на диво
далеких століть.
І нам захотілось
костел збудувати
з солодких цілунків,
щоб небо зігріть.
А потім з любові -
вівтар золочений,
щоб в кожній родині
кохання жило.
Щоб щастя і радість
в серцях пломеніли,
а душі забули
образи і зло.