Літературний переклад вірша словацької поетеси Маші Халямової "Під заклятою горою" (V zakliatej hore)
Під великою горою
Ми ходили з милим.
Вабив очі чистотою
Білосніжний килим.
На гілках дерев розлогих
Ельфи розмовляли,
Як в хороминах казкових,
Крильця розправляли.
Засміялася вершина,
Сніг з гілок струснула,
І м'яка, пухка перина
Плечі огорнула.
Пригорнув мене мій милий
І сказав привітно,
Що зі мною він щасливий,
Разом так затишно.
Говорив мені так ніжно
Про своє кохання,
Завмирало серце втішно
В хвилях сподівання.
Я від щастя вся світилась,
Аж сльозу зронила…
А гора на нас дивилась,
Білий сніг стелила…