Літературний переклад вірша словацької поетеси Маші Халямової "Балада" (BALADA)
Хоч ти був поруч, та мої очі
Були сердиті, метали гнів!
Чекала вчора тебе півночі,
Шукала втіху у ручаї.
Сьогодні стріла тебе у лісі,
В душі багато було образ.
Я довго бігла і на узліссі,
Сльоза скотилась, немов алмаз.
Біг удогін ти, я не спинялась,
Неслась до скелі, мов дика лань.
Через каміння не раз спіткалась,
Відчула раптом рішучу длань.
Солодкий трепіт, немов уперше,
Пробіг по тілу від сильних рук.
Від слів ласкавих зігрілось серце,
І біль душевний нараз ущух.