* * *
Чатує нас з повітря небезпека
А ніч, як несподіванок букет,
Упала зірка зовсім недалеко,
Можливо то уламки від ракет.
Серця мовчать в напруженій тривозі,
Та додають на скроні сивини,
Бо мріють лиш зустріти на порозі
Своїх дітей живими із війни.
Години довго тягнуться роками,
Секунда кожна вічністю тремтить,
Жах, страх і біль, затиснуті руками,
Із серця не виходять ні на мить.
Блукає ніч безсонними стежками,
Ведуть до перемоги всі стежки,
Серця жевріють добрими думками,
Чекаємо на вас, захисники...
* * *
Подстерегает с воздуха тревога,
Вся ночь - сирен и ужаса букет,
Звезда с небес низверглась недалеко,
А, может быть, - обломки от ракет!
Сердца окаменевшие, немые,
Страх прибавляет волос к сединам,
Вернулись дети бы с войны живые, -
А больше ничего не нужно нам!..
Часы безмолвно тянутся веками,
Минута льется в вечность напрямик,
Жах, страх и боль, зажатые руками,
Уже не покидают ни на миг.
Блуждает ночь бессонными тропами,
Надежды зажигая маяки,
Что переможем в битве с упырями,
Чєкаемо на вас, захістники!...