Пишу, не можу втримати в собі
Усе, що там за час війни набралось,
Слова злітають, наче рвуться в бій,
Щоб всі мечі змінити на орала.
Пишу про біль, що в грудях не стиха,
Про тих, хто став на захист України,
Пишу, коли приходить ніч лиха
І душу обертає на руїни.
Не можу не писати, бо болить,
Коли жорстокий ворог б'є без жалю,
Коли сльоза від лихоліть бринить,
І всі думки наповнені печаллю.
Повітряні тривоги, свист ракет
Заснути не дають і сіють рими…
І знов душа народжує сюжет,
Вслухаючись у звуки за дверима…