За віконцем пташка зустрічає ранок
І зозуля лічить без кінця роки,
Голуби воркують. Запах від полянок…
Небо у блакиті… Плавають хмарки…
Це весна травнева, тепла і привітна,
Вабить ніжним квітом, сонцем зігріва,
Не зламало душу навіть лихоліття,
Всюди розсипає чарівні дива.
Тільки у повітрі дихає неспокій,
Не дає забути, що іде війна.
Падають снаряди… Ллються ріки крові,
І жахає тишу гуркотом луна…
А весна бинтує ніжним цвітом рани,
Запахом живиці гоїть світ навкруг.
Травами лікує мученицькі шрами
І пташиним співом піднімає дух…