Літературний переклад вірша словацької поетеси Маші Халямової "Травень"
В кам'яній плиті надгробній
Дрозд гніздо лаштує.
У мелодії душевній
З милою воркує.
Мріє дрозд, як пташенятам
Пісню заспіває,
Жовторотим янголятам
Щастя нагадає.
У саду сидять дівчата,
Розпустивши коси,
У веселих оченятах
Лиш від сміху сльози.
На вустах усмішка грає,
Бо весна чарує,
Ще й веселка над Дунаєм
Про любов віщує.
Мій же травень - вічна туга,
Серце, наче птаха,
Що гніздечко в'є в потугах
В камені над прахом.