Літературний переклад вірша Маші Халямової, словацької поетеси
Не ридали мої очі
Ані вдень, ні вночі,
Лиш напругими ставали
І не спали ночі.
Та я поміч не просила,
Рук не опустила,
Що звисали уздовж тіла
Без надії й сили.
Не померло моє серце
У пониклих грудях,
Лиш тремтіло в ритмі скерцо
Від пліток на людях.
З вуст ні пари: не кричали,
Бо до мук вже звикли,
Просто тихо запитали:
"Де чуття всі зникли?.."
PIESEN
Neplakali ochi moje
vo dne ani v noci,
len zatvrdli a nespali
mnoho chiernych noci.
Nezopli sa ruky moje,
pomoc neprosili,
len ovisli pozdiz tela
bez vlady a sily.
Nezamrelo srdce moje
v zurazanej hrudi,
len sa vtiahlo do kytika,
ked tusilo ludi.
Nekrichali usta moje
o velikej tryzni,
len sa ticho spytovali,
kde tie city zmizli.