Вже очiкують жерла

Галина Чехута
Кров дітей на ворожих руках,
Їм її не відмити вовіки.
Навіть ниций, озлоблений прах
Буде кров'ю загиблих залитий.

Буде снитись катам плач дітей,
Крик нічний нагадає про злочин,
Будуть снитися сотні смертей,
Їхні сни ми нещадно зурочим.

Невгамовне відлуння війни
Нагадає не раз про злодійства,
Не відмити потворам вини
За безпомічні сльози дитинства.

Коли вража жорстока душа
Покидатиме землю назавжди,
Не даватиме варварський шал
Приховати гріхів міріади.

Не чекатиме рай ворогів,
Бо для нелюдів є тільки пекло.
Хай даремно не молять богів,
Вже жагучі очікують жерла!