Волею долі та шляхом війни,
В місто маленьке потрапили ми.
Згодом хвороба, у мами бронхіт,
Тиждень вона вже в лікарні лежить.
А разом в палаті літні жінки ,
Добрі та чуйні, в розмові легкі.
Діти несуть їм страви із дому,
Нас пригощають з посмішкой знову.
Та весь персонал уважний до всіх,
Що скаржитись, право, буде нам гріх.
Лихо з'єднало люд весь навколо,
Всі згуртувались , як одне коло.
Захід та схід стали, як мололит,
За нашу країну серце болить.
Молитви лунають Богу-Отцю,
Щоб Він припинив війну кляту цю.
Буде народ в любові до близьких,
То перемога теж буде близько.
Міцні стосунки, погляд уважний,
Ось що потрібно, ось що поважно.
Будуть нам ще квітувати поля,
Над Україною нова зоря.
Будуть співати птахи проти все,
Милість від Господа к нам снізойде.
17.04.2022 г.