Старенька хата за селом
де дід мій оселився,
зігріла всіх своїм теплом
і я там народився.
А далі там, за тим селом
за плесом річка протікає,
там явір листям мов крилом
з вершини сонце зустрічає.
Там в літню пору мвк цвіте,
а там на схилі тирса,
а в гирлі річки хвощ росте
де ясень нахилився.
І я, там був, і там зростав
і там я закохався,
в житті на кращого чекавс
та долі не скорився.
Все це у памяті моїй
з роками випливає,
лише шкода, того села
і явора немає