Ми загартованi

Левиа
Не можу більше я мовчати.
Натхнення,де ти? повернись!
Так боляче,що вже ординські кати
Плюндрують землю, поле,ліс.
Душа болить,волає,плаче,
До Бога в молитвах летить.
Скрізь горе людськеє я бачу
І серце, від жалю, тремтить.
Зруйновані міста і села
І долі багатьох людей.
Багато без вини померлих;
Жінок, дідусів і...дітей.
Брати ось так не поступають-
Нам не потрібен"руський мир",
Де діточок малих вбивають,
Дівчат ґвалтують й матерів.
Та не здолати вам ніколи
Народ згуртований в борні.
Ми вистоїмо, Бог нам поміч!
Ми загартовані в огні!