А серце зупиниться десь на весні.
Здивуються всі, окрім тебе:
скільки разів ти проходила це уві сні?
Там тобі завжди відкривалися речі.
Якісь недоречні,
в котрі ніхто не вірив.
Але ти все знала заздалегідь,
бо це твій не перший вимір.
Не перше життя. Не перший всесвіт.
Та кожен місцевий Бог був в захваті
від ваших бесід.
І від пророщених тобою квітів на його підвіконні.
Замість води з-під крану у твоїй присутності
— зірки в долоні.
Ллються.
Бо вічно звикла вмикати все, що тобі заманеться,
але за сюжетом хтось завжди перекриває кран.
Я знаю, що лінія часу твоя ось-ось розірветься,
тож, мабуть, вже пишеш собі якийсь новий план.
І серце твоє зупиниться десь на весні,
Здивуються всі, окрім тебе:
ти вже бачила все це
у сні.