Моя Украiна
Галина Чехута
За гори і ліси, за степ широкий,
За запах гаю, солов'їв прелюд,
За тиху Ворсклу і Дніпро глибокий
Як матір, Україну я люблю.
Люблю за шелест трав, за синє небо,
За золотисті запашні поля.
Мені країни іншої не треба,
Бо це - моя Вітчизна і мій шлях.
Люблю мою казкову Україну
За мову і за пісню чарівну,
За ту стареньку у селі хатину,
Що залишилась в хащах полину.
Під українським гріюсь я промінням,
Свою любов вкладаю в ці рядки.
Я - українка! Тут моє коріння,
Тут у могилах сплять мої батьки!
За те, що мій народ так любить волю,
Я безупинно Господа молю
Послати Україні кращу долю,
Бо надзвичайно землю цю люблю.
МОЯ УКРАИНА
За степи, леса, за высокие кручи,
За рощ ароматы и птичий прелюд,
За тихую Ворсклу и Днепр наш могучий
Как мать, Украину всем сердцем люблю.
За шелесты трав, за ночей звездопады,
За золото наших бескрайних полей,
Люблю я Отчизну. Другой мне не надо,
И нет мне на свете дороги милей.
Люблю Украину, как мати и тату,
За чудные песни, за дивную речь,
За сельскую нашу белёную хату,
Где памятью может полынно обжечь.
Я греюсь лучами под небом просторным,
И строчки мои тем теплом дорожат,
Ведь я – украинка! Ведь здесь мои корни,
Родители здесь на погосте лежат.
За то, что мой край не приемлет неволю,
Всечасно я Господа Бога молю -
Послать Украине счастливую долю
И выстоять в тяжком смертельном бою.