Гірко плаче тривожна весна …
Світ вмиває сльоза кришталева , -
Бо вирує в країні війна ,
Смерть приносить рука металева …
І жорстокості краю нема,
Ворог нищить , вбиває , руйнує,
Сподіватись на совість дарма, -
Цим безглуздям лукавий керує.
Всюди сльози , страждання і смерть!
Доки , Господи, будеш терпіти?
Вітер лютий із півночі дме…
Під уламками куль гинуть діти…
Біль і розпач в очах матерів ,
У серцях зла ненависть до ката…
Воїн , ніби шакал озвірів ,
Втратив честь і подобу солдата!
Злісний нелюд без страху й жалю,
Старцю вбогому в скроню стріляє …
Не злетіти вже ввись журавлю …
Україна в сльозах потопає .
А надворі буяє весна…
Я торкаюсь молитвою неба:
«Боже мій! Хай скінчиться війна!
Порятунку чекаю від Тебе!»
~ДЛВ~
12.03.2022