Хоч у сні - та себе поважаю,
І поставу несу гордовито,
Плечі й груди злегка розправляю,
І вирівнюю згорблену спину.
У костюмі - що стилем диктує,
Планомірну розважливість в рухах,
У краватці, що стисло шифрує -
Спецпослання у візерунках.
З дипломатом - з двозначним паролем,
Що відомий єдиній людині.
Де, можливо, немає нічого -
А, можливо, - в нім ядерний вибух.
Під кутом правоти - підборіддя,
Й брови дугами - гордо здійнялись,
Якщо є президент на подвірї -
Значить буде в нім повний порядок.
У районі, у області - всюди
У малих і масштабних проектах,
Скрізь потрібні розгубленим людям,
Не один - а мільйон президентів.
В нього погляд - чеканить деталі -
Бачить кожну проблему згори,
Прокладає в словах магістралі
В майбуття, що як зірка, горить.
В кожнім слові просвічує ясність,
Й звиклий поділ - на добре та зле,
Він - упевнений та однозначний,
Й правоту свою людям несе.
Впорядковує розбрат та хаос -
І привчає жить у дисципліні.
І безумну індивідуальність -
Типізовує через коліно.
Президент обирається в мозку,
І без нього не можна прожити,
Він карає за безлад та розбрат, -
І веде себе як повелитель.
Він - пряме уособлення влади,
Він - надійна гарантія сили,
І без нього, нічого не варта
У дурдомі забута людина.
Тож чеканю - направо-наліво,
Ставлю візи під власним наказом,
Я собою керую - як вмію -
І на себе за крики - в образі.