Я знову i знову зустрiчаю тебе

А в Бога немає рук, крім твоїх, і голосу теж нема. Коли ми зустрілися, ось-ось мала прийти зима. Але пройшла крізь мене, як і наступні чотири роки. Мій шлях до тебе — мої самі несміливі кроки. Вже зроблені і поверненню не підлягають. Час йде, час спливає, а стійкість почуттів вражає. З року в рік, із життя к життю: я знову і знову зустрічаю тебе, і впізнаю. Хоч і не с першого погляду, і не відразу. А іноді буває звернуся до Бога і він говорить твоїми фразами, — я в нерозумінні. Ти потрібен поруч, а я спостерігаю тебе лише в сновидінні. Бо іноді ти продаєш зовсім, як він. В нього безліч всесвітів, а в мене нічого, крім віршами ісписаних стін.