Все у мене – з тихим львівським настроєм.
Надвечірнім. Затишним. М'яким.
Настрій мій, як осінь, пахне айстрами.
Настрій – з крилами, мов серафим.
Я спостерігаю, як божественно
йдуть хмаринки крізь хрести церков.
Відчуваю кавове піднесення,
як в юнацтві відчував любов.
Вірш чернетку словом обціловує.
Вечір заважає плину рим.
І душа моя весь світ вшановує
у пекучім погляді твоїм.