Віктору Некрасову
Чому ти снишся кожен день,
Навіщо душу ти тривожиш?
Мій самий близький між людей
Обняти котрого не можу.
Навіщо ходиш у ночах -
Розіпнутий, і чубчик грає?
Щоб прокидався я, кричав,
Мов би провину відчуваю.
І без тебе повалить сніг,
Мені все Київ буде сниться -
Все ж повертайсь, хоча б у сні
Через поріг, межу, границю...