Незабудки

Клавдия Дмитрив
Незабудки, як неба блакить,
Хтось у травах навесні насіяв,
Кожна з них про любов гомонить,
З ними сумніви вітер розвіяв.
Увібрали всю ніжність вони
І так мило із трав виглядають,
Видно їх навіть, ген, з далини,
Їх вітри, як в колисці гойдають.

           ПРИСПІВ

Незабудки, незабудки
Я з любов’ю подарую,
Незабудки, незабудки,
Шепіт серця твого чую.
Незабудки, незабудки
Я для тебе назриваю,
Незабудки, незабудки,
Все життя тебе кохаю.

Незабудки для тебе цвітуть,
А я мрію про зустріч, кохана,
Почуття в моїм серці живуть,
Оповила їх ніжність весняна.
Твої очі, як той ніжний цвіт,
Наче небо у них потонуло,
Хоч минуло багато вже літ,
Та кохання моє не заснуло.

             ПРИСПІВ

Незабудки для тебе зірву,
Що ростуть у квітучій долині,
І Богинею, мила, назву,
Ти красива, як цвіт на калині.
Гляну в вічі твої, як колись,
І загляну крізь них у серденько,
Наші мрії в обійми взялись,
І та мить уже дуже близенько.

                ПРИСПІВ

07.02.2022 р.