А зорi сяють не для нас

Александр Цихач
А зорі сяють не для нас,

Давно вогонь кохання згас,

Минула пристрасті весна,

І сипле сніг, стоїть зима.



Розвіяли усе  вітри,

Де разом були я і ти,

Де пишно цвів для нас бузок,

Любові був наш перший крок.



В душі гуляє заметіль,

Тепер залишилась лиш біль,

Немає сонечка, нема.

Минула наша вже весна.



Летять у даль кудись думки,

Проходять поспіхом роки,

І не цвіте уже бузок,

Любов розсипалась в пісок.