(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша "НЕВЖЕ?")
Бува по-різному в житті,
Бувають миті золоті,
Що подих навіть аж тамують,
І нами почуття керують.
Чому і де воно взялось?
В душі само якось сплелось?
Дурман п’янкий і насолода,
Неначе долі нагорода.
Та це не марення й не сон,
Це почуття взяло в полон,
І з нього вирватись не хочеш,
Слова кохання все шепочеш.
Про що думки твої тепер?
Що в пам’яті живе? Що стер?
Коханням серце запалало…
Невже мене воно чекало?
Чи хочеш ніжність дарувать
І пристрасть всю відчуть, пізнать?
Чи серце птахою тріпоче
Й мене в обійми взяти хоче?
Скажи мені у чому річ,
Невже торкнутись хочеш пліч?
Про що думки? Про що ти мрієш?
В очах – вогонь, ти пломенієш.
Скажи мені, я хочу знать
Чом почуття не став ховать?..
Нічого з ними ти вдієш –
І це чудово розумієш.
03.02.2022 р.