Білим цвітом розцвіла калина у гаю
Вона завжди нагадує молодість мою
Як ходила з подружками рвати білий цвіт
І вплітали в коси волошки і глід.
Наші очі теж були як волошки сині
Я ті роки золоті згадую й понині
А скільки було в очах любові до всього живого
І щонайкраще вони брали із того усього.
Тільки шкода, що роки ті уже не вернути
Але вони з нами завжди будуть жити
І не забути нам ніколи наші юні роки
Бо тоді ми у житті зробили перші кроки.
І коли тепер ми дивимось на калини цвіт
То він нам нагадує радість юних літ
Гілочками цвіту хилиться до нас
Мов говорить – не забувайте той щасливий час.
6.01.2022