такі незбагненні дитячі обійми,
аж подих спирає від вибуху ніжності,
та хтось обіймає від зброї обійму,
від ворога той не чекає прихильності.
на мить не заснути у ніч на Різдво,
між тилом і фронтом великі відмінності,
згасає під ранок душі божество,
нехай же проснуться утрачені цінності.
бо зброї всерівно, а нам всеодно?