Усмішки: куми
Кум Павло прийшов до кума
У неділю, зрання:
- Я до тебе , Гнате ,нумо,
- Отаке прохання:
-Повалився тин у ніч,
-Ну ,а рук замало ,
-Зробим – ставлю могорич,
-Є горілка й сало.
Заходилися удвох,
Кожен постарався
І упорались до трьох,
І ще й час зостався.
Кум стирає піт з чола
Та і каже Гнату:
-Жінка,бач, кудись пішла
-І закрила хату.
Якось зайдеш світлим днем,
Чи в іншу годину,
Сядем й разом розіп`єм
Не одну чарчину.
А меж тим все час минав –
Лиш зустрівши кума,
Кум Павло йому гукав:
-Якось вип`єм,нумо.
Гнат помер, як не було ,
В помин ,серед суму
На халяву п`є Павло
За себе і кума.
Байку я дарую тим,
Що готові зранку
Дати сповнену пустим
Гарну обіцянку.
21.03.08г.